Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 1106 статей : 1008 |
Скокан Катерина Ієронімівна (Єронімівна)
Скóкан Катерина Ієронімівна (Єронімівна) [7.04.1920, станиця Полтавська Кубанської обл. (нині Красноармійського р-ну Краснодарського краю РФ) – 26.11.1977, м. Київ] – бібліограф, літературознавець, шевченкознавець, співробітниця Бібліотеки АН УРСР (згодом ЦНБ АН УРСР, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Походила з освіченої сім’ї, предки якої, ймовірно, переселилися з Чехії до Російської імперії. У 1922 р. родина переїхала на Чернігівщину до м. Остер, де батько вчителював, згодом завідував місцевою метеорологічною станцією. У 1938 р. вступила на фізико-математичний факультет Київського державного університету (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), наступного навчального року перейшла на філологічний факультет за спеціальністю російська мова і література. Від початку війни і до кінця нацистської окупації Києва жила з батьками в Острі. З січня 1944 р. продовжила навчання в університеті. Після закінчення навчання, з 1 жовтня 1945 р. і до кінця життя, К. Скокан працювала у відділі бібліографії ЦНБ АН УРСР на посадах бібліотекаря, бібліографа, старшого бібліографа, завідувача сектору каталогів, старшого редактора, головного бібліографа. У 1945 р. бібліотеку очолив Ю. Меженко, якому було доручено повоєнне відродження найбільшої книгозбірні України. За його ініціативою, з метою підвищення кваліфікації співробітників бібліотеки, отримання ними фахових знань без відриву від виробництва, при установі було створено навчально-консультативні пункти Московського та Ленінградського бібліотечних інститутів. К. Скокан вступила на заочне відділення факультету бібліографії Московського бібліотечного інституту ім. В. М. Молотова (нині – Московський державний інститут культури) і 1948 р. отримала другу вищу освіту за спеціальністю «бібліограф». К. Скокан є автором і співавтором багатьох бібліографічних праць, які й досі залишаються важливими джерерами цінної наукової інформації. Зокрема, вона підготувала ґрунтовний бібліографічний покажчик творчої спадщини М. Рильського (1970), в якому майже всі вміщені видання опрацьовано de visu. У покажчику відображено також матеріали, які протягом багатьох років збирала бібліограф В. Шпілевич й передала К. Скокан для використання. Одноосібно уклала покажчик наукової спадщини дослідника історії української культури та етнографії, чл.-кор. АН УРСР К. Гуслистого (1902–1973) в серії «Бібліографія вчених УРСР». Брала участь у підготовці відомої колективної двотомної бібліографії про життя та творчість Т. Шевченка. К. Скокан – співукладач бібліографічних покажчиків наукової спадщини А. Кримського і П. Лященка, редактор бібліографії Лесі Українки, керівник груп із підготовки низки інших бібліографічних покажчиків, зокрема про ЦНБ АН УРСР. Покажчик «Ювілейна Ленініана України» побачив світ уже після її смерті. Її діяльність високо оцінювалася колегами-бібліографами, літературознавцями, письменниками, науковою громадськістю. К. Скокан була членом Бібліотекознавчої комісії, що входила до складу Бібліотечної ради при Президії Академії наук УРСР. Вела лекторську роботу в товаристві «Знання» з улюбленої бібліографії. Після смерті у 1961 р. дружини Ю. Меженка Ольги Готт К. Скокан опікувалася хворим бібліографом, у якого не діяла права рука і погіршився зір: допомагала по господарству, вела його листування, картотеку шевченкіани, переписувала підготовлені до друку праці тощо. Згодом вона стала його дружиною. Під впливом Ю. Меженка працювала над розробленням методики укладання біобібліографічних покажчиків. В особовому фонді Ю. Меженка (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописних фондів і текстології, ф. 191) зберігся фрагмент її роботи «До методики складання біобібліографічних покажчиків» (із 16 сторінок відсутні з 6 по 14). Після смерті чоловіка К. Скокан протягом 1970–1971 рр. передала до архіву Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України творчу спадщину видатного бібліографа. Після смерті К. Скокан у 1977 р. книжки і документи, що ще залишилися в квартирі, було перевезено до ЦНБ АН УРСР. В архіві НБУВ зберігається особова справа К. Скокан. У відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України в особовому фонді Ю. Меженка зберігаються її щоденники, які вона вела майже все життя і які є цінним джерелом з історії бібліотечної справи і бібліографії. Власний особовий фонд К. Скокан відсутній.
Твори
Розміщення та облік книг особистої бібліотеки : [про вміння орієнтуватися у книжк. скарбах, розміщувати та зберігати кн. в домашніх умовах] / К. Скокан // Друг читача. – 1960. – 1 груд. (№ 48). – С. 4; Невичерпне джерело натхнення : [огляд л-ри робить бібліограф ДПБ АН УРСР] / К. І. Скокан // Там само. – 1961. – 22 черв. (№ 26). – С. 2; Петр Иванович Лященко. 1876–1955 : библиогр. указ. / сост. : Г. П. Киктенко, Е. И. Скокан ; отв. ред. Д. Ф. Вирник. – Киев, 1961. – 64 с. – (Сер. Ученые УССР / АН УССР); Т. Г. Шевченко : бібліогр. літ. про життя і творчість. 1839–1959 : у 2-х т. / АН УРСР, ДПБ ; відп. ред. Є. П. Кирилюк. – Київ, 1963; Т. 1 : (1839–1916). – 424 с. – Склали : І. З. Бойко, Г. М. Гіммельфарб, О. Д. Кізлик, Є. Є. Кравченко, К. Є. Скокан, Л. В. Бєляєва; Т. 2 : (1917–1959). – 604 с. – Склали : І. З. Бойко, Г. М. Гіммельфарб, М. В. Булавицька, Л. В. Бєляєва, К. Є. Скокан; Еще раз о правилах библиографического описания / П. Ю. Высоцкая, Е. И. Скокан // Библ.-библиогр. информация б-к АН СССР и акад. наук союз. республик. – 1965. – № 4. – С. 102–107; Матеріали до бібліографії наукових праць М. Т. Рильського / К. І. Скокан, В. В. Шпілевич, О. І. Майстренко // Нар. творчість та етнографія. – 1965. – № 4. – С. 95–101; № 5. – С. 91–93; 1500 творів видатного поета : [про роботу над укладанням бібліогр. творів М. Т. Рильського доповіла голов. бібліограф ЦНБ АН УРСР К. Скокан] // Літературна Україна. – 1965. – 1 жовт. (№ 79). – С. 2; Биобиблиография серии «Учені Української РСР» / Е. И. Скокан // Библ.-библиогр. информация б-к АН СССР и акад. наук. союз. республик. – 1966. – № 2. – С. 89–94; Рукописи видатного поета : [про доп. по літ. спадщині М. Рильського голов. бібліотекаря ЦНБ АН УРСР К. І. Скокан] // Вечірній Київ. – 1966. – 13 груд. (289). – С. 2; Опыт работы ЦНБ АН УССР по составлению биобиблиографий ученых Украинской ССР / Е. И. Скокан // Библ.-библиогр. информация б-к АН СССР и акад. наук. союз. республик. – 1967. – № 2. – С. 86–94; М. Т. Рильський : бібліогр. покажч., 1907–1965 / АН УРСР, ЦНБ; уклад. К. Є. Скокан ; відп. ред. С. А. Крижанівський. – Київ : Наук. думка, 1970. – 520 с.; Кость Григорович Гуслистий / АН УРСР; уклад. К. І. Скокан. – Київ : Наук. думка, 1972. – 55 с. – (Біобібліогр. вчених УРСР); Леся Українка : бібліогр. покажч., 1884–1970 / АН УРСР, ЦНБ, Львів. наук. б-ка ; уклад. : М. В. Булавицька, М. О. Мороз ; відп. ред. М. Д. Деркач ; бібліогр. ред. : Л. В. Бєляєва, К. І. Скокан. – Київ : Наук. думка, 1972. – 391 с.; Центральна наукова бібліотека : покажч. л-ри 1970–1974 рр. / ЦНБ АН УРСР ; [уклад. : К. І. Скокан (керівник), О. Я. Лук’яненко, М. К. Погребняк, Н. О. Шемець ; відп. ред. С. К. Гутянський]. – Київ, 1975. – 51 с.; Ювілейна Ленініана України : покажч. літ., серп. 1968–1971 рр. / ЦНБ АН УРСР : К. І. Скокан /керівник/ та ін. ; відпов. ред.: В. В. Шлейов. – Київ : Наук. думка, 1978. – 356 с.
Джерела
Прайсман Я. Н. «Наше навчання» // «Журнал Бібліотеки академії наук УРСР». –1946. – № 1. С. 59–62; Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945–1969) / упоряд. Р. Дзюбан, Г. Сварник ; ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділ історичних колекцій. – Львів, 2009. – 374 с.; Сварник Г. І. Юр Меженко і Ярослав Дашкевич: службові, творчі та особисті взаємини // «І тільки незмінна книга!» : зб. статей до 120-річчя від дня народження Юрія Олексійовича Меженка (1892–1969) / уклад., відп. ред. Н. В. Стрішенець. – Київ, 2013. – С. 45–70; Сокур О. Біографія у бібліографії: до 100-річчя від дня народження К. І. Скокан / О. Сокур // Бібліотека. Наука. Комунікація: Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації: матеріали міжнар. наук. конф.» (м. Київ, 6-8 жовтня 2020 р.).– Київ, 2020. |
||